Особливості регулювання гемблінгу у Євросоюзі

Перше, що хочеться зазначити, — відсутність єдиних для Євросоюзу законів, які стосуються гемблінгу. У результаті тут утворилося 28 ринків, тобто в кожній з країн ЄС функціонує своя законодавча база та свій гральний ринок.

Гемблінг-закони в ЄС

Більшість цих держав ухвалила закони, які встановлюють єдиний загальнонаціональний режим для азартних ігор на території всієї країни. Але є і такі держави, де законодавчі акти ухвалюють регіональні органи, які мають право вирішувати питання грального бізнесу у своїх областях окремо.

Для прикладу розглянемо кілька країн:

Отже, у Євросоюзі не існує єдиних стандартів і законів для гемблінг-бізнесу, він не висував вимог щодо кількості чи змісту гральних законів. В одних державах їх кілька, і вони стосуються різних видів азартних розваг, в інших — один закон, який охоплює всі напрями.

Так, єдиний закон ухвалено в Румунії, Нідерландах, Польщі, Британському Королівстві. В Італії для кожного сектору гемблінгу діють свої закони. Литва, наприклад, затвердила два закони: один для лотерей, а другий — для казино.

Як у ЄС формувалося гральне законодавство

Схема регулювання гемблінгу в Євросоюзі характеризується постійним оновленням законів, яке відбувалося кілька разів за останні 10 років, і ця тенденція досі зберігається. Багато країн навіть не дійшли ще до остаточного варіанту своєї законодавчої бази. Так, в Ірландії влада заявляє, що збирається зробити кардинальні зміни в найближчому майбутньому.

Чому склалася така ситуація? Це можна пояснити низкою причин:

1. Попередні закони були адаптовані до нових різновидів азартних розваг, що виникли внаслідок впровадження і розвитку інноваційних технологій. Насамперед це онлайн казино й мобільний формат, який швидко набирає обертів і стає дедалі популярнішим.
2. Раніше ухвалене законодавство не давало можливості регулювати ринок, структура якого суттєво змінилася внаслідок стрімкого розвитку азартних ігор онлайн, а національний ринок почав втрачати гроші, які стали переходити в іноземні казино.
3. На деякі держави ЄС свого часу було висунуто позови з боку Європейської Комісії, які стосувалися зобов'язань, визначених установчими договорами про свободу реєстрації компаній та надання послуг. ЄК оголосила, що ці держави порушують цей договір. Щоправда, на цей момент, згідно з рішенням суду, Євросоюз має право надавати азартні розваги як послуги, і його регіони відкрили свої ринки для закордонних казино, які зареєстровані та працюють у таких же країнах ЄС.
4. Громадяни Євросоюзу визнали азартні ігри і тепер мають до них більшу прихильність, ніж раніше. Причина подібної зміни настрою пов'язана із загальним розвитком європейської культури та прийняттям правил відповідальної гри багатьма гральними операторами.

Експерти визнають зміни у законодавстві позитивними, але недостатніми для того, щоб вважати їх ефективними. Аналітики стверджують, що в багатьох регіонах Євросоюзу азартні інтернет-послуги пропонуються нелегально. Це зумовлено недосконалим податковим законодавством, від якого залежить гральний ринок.

Відомо, що гемблінг будь-якої країни безпосередньо пов'язаний з галузевими економічними умовами, ситуацією в державі та податковою політикою, тому його ефективність можна оцінювати лише виходячи з цих чинників.

Унаслідок недопрацьованості податкової системи в багатьох європейських державах (і не лише) регулювання індустрії у 2000-х роках проводилося достатньо ліберально. Але потім було введено великі податки. У результаті національний бізнес став скорочуватися, а геймери пішли грати в закордонні азартні заклади, у такий спосіб виводячи в інші країни кошти, які могли б надходити до національної скарбниці. Стало зрозуміло, що оподаткування настав час пом'якшувати.

Азартні ігри в ЄС: особливості

Регулювання гемблінг-бізнесу безпосередньо залежить від того, як закон визначає азартну гру та її різновиди, які можуть офіційно функціонувати в державі. Надання ігрових послуг може здійснюватися в наземному й онлайн-форматах.

Незважаючи на те, що в ЄС не визначено спеціальне законодавство, влада ухвалила окрему директиву Європейського Союзу, у якій згадується термін «гральні послуги». Це документ, спрямований на протидію відмиванню грошей.

Наводимо зразкову розшифровку терміну «азартні ігри». Відповідно до директиви, це послуги, які передбачають здійснення ставки (внесення грошей) в іграх, що ґрунтуються на випадковості (ГВЧ) або на вмінні. До загального переліку включено:

• казино;
• лотереї;
• покер;
• букмекерські ставки (на землі, на відстані, через Інтернет).

У колишніх директивах також були такі розшифровки цього терміна.

Що мається на увазі під грою випадковості

Закони держав Європейського Союзу чітко визначають термін «азартна гра» з огляду на всі її особливості. У ній можна отримати приз, і де все залежить від випадковості, від того, що може статися незалежно від знань і вмінь геймера.

Так чи інакше, усі формулювання передбачають один невід'ємний компонент — внесення коштів (грошової ставки), і без цього азартної гри не буде. Тобто розвага просто для задоволення не береться до уваги.

Зазначимо, що деякі види дій економічного характеру також можуть містити ознаки та властивості, подібні до тих, які є в азартній грі. Але позначити їх цим терміном не можна. Щоб така діяльність не підпадала під гральні закони, приймаються певні норми, які виводять її з-під правил цього законодавства.

Йдеться про окремі види страхування здоров'я і життя, деякі державні кредити і позики, благодійну лотерею, розіграш рекламного характеру тощо.

Азартні ігри на вміння і майстерність

Як зазначалося вище, азартна гра може бути кількох видів. До їхнього визначення і диференціації владі країн й учасникам ринку необхідно підходити серйозно, адже тут будь-які нюанси мають глобальне значення, а недоліки призводять до суперечок і навіть конфліктів. І в такому випадку три сторони (геймери, держава й оператори) змушені будуть відстоювати свою правоту.

Йдеться про ігри на майстерність, кваліфікація яких часто сприймається неоднозначно, а в юридичному плані не вважається азартною.

Нагадаємо, у класичному розумінні цього терміну виграш залежить не від умінь гравця, а від чистої випадковості. Однак у деяких різновидах усе ж таки є схожий взаємозв'язок. Саме цей випадок і називається грою на вміння і майстерність. Сюди входять букмекерські ставки і деякі різновиди картярських ігор (насамперед це покер).

Покер: гра на випадок чи майстерність?

Навколо визначення покера давно точаться суперечки в різних країнах. Так, у Німеччині у 2008 році відбулося судове засідання в суді Мюнстера, на якому покер було визнано грою випадковості, а не грою на вміння. У результаті лише державні азартні заклади могли пропонувати картярську розвагу, а в Інтернеті її було заборонено.

Той самий суд Мюнстера, тільки вже фінансовий, для покеристів ввів податки на виграш, що поставило учасників ринку у двозначне становище. Крім того, що покер був названий грою на випадок, йому приписали прибутковий податок, але такі податки збираються лише з ігор на майстерність. До цього дня за покером зберігається статус гри на випадок, що не дозволяє йому функціонувати онлайн.

У практиці США покер теж став об'єктом розбіжностей, коли 2012 року нью-йоркський суд став на бік обвинуваченого, назвавши покер грою майстерності. Це дозволило уникнути відповідальності за проведення азартних ігор.

Суд висловився, що покер — це гра, де вміння збільшує шанси на перемогу та впливає на результат. В ухвалі також було сказано, що покеристи оперують числами, використовуючи особливості людської психології. Вони дуже спостережливі й завдяки своїм здібностям можуть ввести в оману.

Багато операторів і гравців висловили сподівання, що покер буде узаконено. Однак цього не сталося, оскільки вже за два роки було оголошено рішення Верховного суду Сполучених Штатів Америки про заборону покера. Суд не вважав за необхідне вникнути в тонкощі гри, послався на закони штату Нью-Йорк і одним махом скасував попереднє рішення.

Зазначимо, що визначення багатьох ігор викликали гарячі суперечки ще в давнину.

Так, у Середні віки люди в Європі дуже любили шахи на гроші, тому влада й церква заборонили цю інтелектуальну розвагу. Зокрема, гра була заборонена серед духовенства кардиналом Даміані: він назвав її непристойною та вигаданою сатаною. Єпископа Флоренції навіть позбавили сану, хоча він запевняв, що шахи — нетипова гра, і в ній потрібно застосовувати особливі вміння.

Оподаткування у гемблінгу

Від системи оподаткування залежить розвиток азартного бізнесу, у разі розумного підходу до цього питання гемблінг може бути легалізованим. Завдяки цьому на ринку встановлюється здорова конкуренція та виникають умови для подальшого розвитку індустрії.

З формуванням сприятливої ​​атмосфери для бізнесу азартних ігор до бюджету починають надходити кошти у вигляді податків, тоді як жорсткі податкові заборони призводять до втрати мільярдів.

Часом влада замислюється над тим, який краще податок ввести на гемблінг, обираючи між обіговим і податком з прибутку.

Зважаючи на специфіку грального бізнесу, було визначено 3 види оподаткування:

• Загальний податок на прибуток і на додаткову вартість (ПДВ). Це такий самий податок, як і в інших видах підприємництва.
• Спеціальний податок, де відсоток стягується з прибутку, чи обіговий податок з обсягу ставок.
• Комбінований податок, що передбачає визначення загальних правил для гемблінг-бізнесу та спеціальних умов.

У країнах Євросоюзу функціонує спеціальне оподаткування: обіговий податок з обсягу ставок і відсотки від валового прибутку. Перший вид оподаткування являє собою обчислення податку з грошей, внесених геймером у казино (БК): він залежить від того, виграв учасник чи ні.

Якщо податок розраховується з валового доходу, то тут визначається різниця між грошовим обсягом усіх скоєних ставок і сумою, яку оператор виплатив геймеру. Ці цифри оператор має підсумовувати за один звітний відрізок часу — ще до того, як він відніме решту своїх витрат.

Найпопулярнішим і прийнятним для Європи вважається саме цей вид мита, оскільки обіговий податок не повністю відповідає специфіці окремих різновидів грального бізнесу.

Податок з обігу підходить до таких видів гемблінгу, як казино, лотереї або тоталізатор, оскільки ставка казино (оператора) у цій діяльності залишається незмінною. Тут є генератор випадкових чисел (ГВЧ), ймовірність виграшу не змінюється й залежить від того, яка кількість користувачів прийшла в казино, і які суми вони витратили на ставки.

Чого не можна сказати про роботу букмекерської контори, тому що букмекер отримує від загального обігу нестабільний та непостійний відсоток прибутку.

У букмекерстві встановлюється низька маржа (від 5 до 7%), у лотереях вона становить до 60%.

У БК обсяг ставок не збігається з коштами, що реально надійшли в контору, адже в гравця є право знову використовувати призові гроші, не знімаючи їх зі свого депозиту. Значить, сума ставок у цьому випадку буде набагато більшою за ту, що була переведена на рахунок оператора.

Яскравим прикладом може бути встановлення податку з обігу ставок у Франції, де у 2010 році ліцензували букмекерський бізнес і встановили занадто високі ставки. У результаті букмекери, які отримали ліцензію, значно втратили в доходах і почали закриватися, на відміну від нелегальних операторів і тих, хто оформив ліцензію в офшорах. Державна скарбниця не побачила очікуваних грошей, і французька влада змушена була визнати свою помилку.

Аналогічна ситуація відбулася у Болгарії, де до грального бізнесу був застосований обіговий 15% податок, що виявилося непосильним для компаній, і вони закрилися або перемістили свій бізнес у інші країни. Після цього уряд замінив обіговий податок із суми ставок на 20% з валового доходу.

Експерти рекомендують встановлювати 15% податок з обігу ставок на лотерейний бізнес, ігрові апарати і казино, а для низькомаржинальних БК — не більше 4–5%.

На думку фахівців, найуспішнішими у питаннях оподаткування є Мальта, Британське Королівство, Кіпр і Латвія.

Резюме

Країни Євросоюзу, легалізуючи гральну індустрію, мають можливість поповнювати державний бюджет і розвивати економіку. Забороняючи ж гемблінг, вони позбавляють азартних ігор регулювання, а свою скарбницю — грошей.

Можна з упевненістю стверджувати, що узаконення гемблінгу захищає суспільство від ризиків, пов'язаних з лудоманією, оскільки офіційно дозволений гральний бізнес перебуває під наглядом контролюючих органів і виконує вимоги законодавства.

Відмовляючись від легалізації, уряд мимоволі заохочує розквіт корупції в нелегальних азартних закладах, сприяє появі підпільних казино та, як наслідок, виникненню криміналу.

Крім того, заборони гемблінгу негативно впливають на туризм, спортивну аналітику й інші сфери економіки. Якщо гравці зазнають тиску, вони просто переходять в іноземні онлайн-заклади та вкладають у них кошти. А це означає, що відбувається відтік фінансів з країни.